Park Bench Tales and other writings

Thoughts and writings reflecting the poet within and the activist

1 Comment

A different perspective 2

A different perspective 2

I wonder why they thought we made them of clay they mused

At one time they had worked out they kind of evolved

Even though they wrote a book leaving them confused

For centuries they have speculated on how we were involved

Well we sent some sons and daughters to help them reason why

Some made progress though often they were rejected and died

We recognized our mistake Intelligence was in short supply

Seven days of work they said Well we laughed until we cried

They grasped some small understanding of charge and particles

Danger loomed when they discovered atoms could be split

Like children with adult toys they built up nuclear arsenals

Proclaimed they’d not be used A lie that they would not admit

Their imagination of Gaia gave us a shred of hope

Sadly they made a discovery that fossils could be burned

Initiating mass destruction they withdrew the periscope

The future of their own race the first thing to be spurned

Copyright: David Hopcroft December 2022

Leave a comment

A different perspective 1

A different perspective 1

they talked together far beyond the universe that they created

an accident it seems whilst trying out some new recipe

the ingredients assembled stirred and then they disintegrated

seemingly opposed to the intended maximum of entropy

as the mess of particulate pottage began to spread

in somewhat random fashion some began to congregate

as a multitude of blobs emitting everything including infrared

disliking confusion they observed a tendency to segregate

they pondered for eons upon some way to clear up the mess

but even that endless exercise gave rise to some uncertainty

black holes as vacuum cleaners at first seemed to impress

though each new suggestion seemed to increase absurdity

there was no end result as yet as they talked without decision

whilst their first accident continued to create space by expansion

their next attempt they agreed required a little more precision

until then remained the puzzle how to retrieve by compaction

Copyright: David Hopcroft December 2022

I never figured a way of getting back to the ingredients after wrecking the baking and I wondered if the Creators have the same problem to solve.

Leave a comment

17. The knock on the dor

17. The knock on the door

A dark night interrupted by a knocking at the door

Hesitation as age breeds suspicion of the stranger

The knock comes again Should she call the law

Peering past the curtain she wonders if there is danger

How she now wished for a light outside

Or some new-fangled doorbell where both could talk

What if she were attacked What if she died

She listened Outside she heard young voices talk

Feeling more assured the lady offered admission

A greeting “We bring you much joy to rejoice”

Breaking forth into song to follow a tradition

There followed a solo by an angelic voice

Silent Night and Away in a Manger

Young angels delighting in their rendition

The old lady knew this eve there could be no danger

His presence was there in this young mission

Copyright: David Hopcroft December 2022


Christmas Day Farming 1960

Christmas Day Farming in 1960

Through the window light began to stream into the room

A curtain of icicles obscured the view

Beneath the thin blankets the cold was creeping

Either I arose or waited to be enclosed in a tomb

A risk of frostbite and I could see my hands turning blue

My enthusiasm for the day already decreasing

Pulling on clothes descending stone stairs

Venturing outside to fill a scuttle with coke

Wondering would the water flow from the tap

Pipes sackcloth-lagged so we’re not caught unawares

Sawing some logs for a fire then the stove to stoke

Eggs and bacon for breakfast then pull on the cap

Across to the barn field to the trough and break the ice

Sheep following my footsteps and hoping for feed

Hay bales in the barn to be cut and spread

Hands freezing as I cut kale might not seem nice

Christmas is fine but the cattle are in need

Finally the pigs whose smell I really dread

Time for a rest and there’s a robin by the feeder

Feasting on breadcrumbs my mother put out

Across the yard I can see the tracks of a hare

Chickens scratch for the grain A crow from the leader

Birds suddenly rising There’s a hawk about

Time to seek warmth inside and escape freezing air

There’s goose on the table well-stuffed I’ll bet

The smell of orange sauce and gravy on the hob

They are waiting for us and we discard our coats

Hang them by the fire to take out the wet

Five starving faces and time to fill the gob

Farming is a hard life and that’s Christmas folks

Copyright: David Hopcroft December 2023

Leave a comment

Christmas Tree 3

Christmas Tree 3 ( A rough guide in Ukrainian after the English.)

An annual gathering for an evening of celebration

Tens of candles burning brightly in the square

Families huddled together awaiting the declaration

Carol sheets held high in the frosty air

A sound of brass and a beating of a drum

Notes from a familiar tune signals a start

The words ring out better days are to come

Words of joy and hope leap from the heart

Lights strung across the High Street sparkle then glow

Children dashing back and forth with lantern light

The joy from the chorus enhanced by falling snow

A red figure on a sleigh enters the night

Through the kissing gate and past the memory stones

Before the church door the procession will pause

Silent night floating over frosty air in dulcet tones

A young boy’s prayers are going out to Santa Claus

The priest steps forth from the door dressed in white

The countdown now Five Four Three Two One

Coloured lights now bring forth exclamations of delight

A brightness shining forth and the darkness has gone

The blessing of the tree by all is now complete

Gifts for those in need placed around the base

A memory of One who washed the others’ feet

Love tonight can be rebirthed in this place

Midnight passes with the mass and all go home

Taking the gifts to the shelter from beneath the tree

For on this day nobody should go hungry or be alone

A young boy unwraps a gift his face lit up with glee

Copyright: David Hopcroft December 2022

Різдвяна ялинка 3.

Щорічна зустріч для вечірнього святкування.
На площі яскраво горять десятки свічок.
Сім’ї збилися разом в очікуванні оголошення.
Аркуші колядки підняті високо в морозне повітря.

Звук міді та бій барабана.
Ноти зі знайомої мелодії сигналізують про початок.
Слова звучать кращі дні прийдуть.

Слова радості й надії вириваються із серця.

Вогні, розкидані по Хай-стріт, блищать, а потім світяться.
Діти кидаються туди-сюди зі світлом ліхтаря.

Радість від приспіву підсилюється снігопадом.

Червона постать на санях в’їжджає в ніч.

Через ворота поцілунків і повз камінь пам’яті.
Перед дверима храму процесія зупиниться.
Тиха ніч ширяє над морозним повітрям у солодких тонах.
Молодий хлопець молиться до Санта-Клауса.

З дверей виходить священик у білому вбранні.

Зворотний відлік зараз П’ять Чотири Три Два Один.

Кольорові вогні тепер викликають вигуки захоплення.

Яскравість сяяла, і темрява зникла.

Освячення ялинки всіма завершено.
Навколо бази розставлені подарунки для потребуючих.
Спогад про Того, Хто омив ноги іншим.
Любов цієї ночі може відродитися в цьому місці.

Проходить опівночі з месою і всі розходяться по домівках.
Забираючи подарунки до притулку з-під дерева.
Бо в цей день ніхто не повинен голодувати або залишатися на самоті.
Молодий хлопець розгортає подарунок, його обличчя світиться радістю.

Авторське право: Девід Хопкрофт, грудень 2022 р

Leave a comment

Christmas Tree 1

Christmas Tree 1

Four more sleeps until Christmas and the room is bare

The lights of the Christmas tree glowing across the street

Looking out of the window the children can only stare

Whilst a mother worries if there is enough food to eat

The children want a tree but that would be a luxury

The pennies that they have must go on food and heat

Suddenly Olga and Alina cried out as they made a discovery

A tree thrown in a bin would make Christmas complete

Svetlana hastened out and they retrieved the tree

Now to make the decorations they would need

In their homeland she remembered how they did this for free

A broken necklace made a garland of coloured bead

A quick visit to the park to collect some cones

Down by the canal where oak bore mistletoe

Assorted bits and bobs strung together found new homes

Two hours later their best tree ever was good to go

Copyright: David Hopcroft December 2022

Різдвяна ялинка 1

Ще четверо спить до Різдва, і кімната пуста.

Вогні ялинки світяться по всій вулиці.

Дивлячись у вікно, діти можуть тільки дивитися.

У той час як мати хвилюється, чи достатньо їжі.

Діти хочуть дерево, але це була б розкіш.

Копійки, які вони мають, мають піти на їжу та тепло.

Раптом Ольга та Аліна закричали, коли зробили відкриття.

Ялинка, викинута у смітник, зробить Різдво завершеним.

Світлана поспішила, і вони дістали дерево.

Тепер потрібно зробити прикраси, які їм знадобляться.

На батьківщині згадала, як робили це безкоштовно.
Зламане намисто робило гірлянду з кольорового бісеру.

Швидкий візит до парку, щоб зібрати кілька шишок.

Внизу біля каналу, де дуб родив омелу.

Різноманітні шматочки, з’єднані разом, знайшли нові домівки.

Через дві години їхнє найкраще дерево було готове.

Авторське право: Девід Хопкрофт, грудень 2022 р

1 Comment



There’s a gathering in this village upon this eve

A tale to be told of a past that is rebirthed

Harken carefully unto the tale I shall weave

Where perchance a sun king has emerged

Magic upon this special eve descends upon the square

The eldest of the elders parades in embroidered cloak

Beneath church towers old and young are gathered there

The old ones are prepared and the young have brought the goat

The sun has opened up the lazy eye

Now slumber of the winter shall lessen by the day

Sweet music in the air signals merriment is nigh

Let the eve begin and climb upon the sleigh

Light your candles and let your lanterns be held up high

Knock upon each door and let the household hear your voice

A greeting poem written with care begs a welcome cry

Ask of your host permission to sing a carol of their choice

Sing well for the household then prepare the dance

Let sweet notes to mark this eve echo from your throat

Make way there is one who wishes to advance

For now comes the moment to lead out the goat

Let the blessing be recited by all who know

For those present know the goat must stamp its feet

Where goes the goat ‘tis where the wheat will grow

For each stamp shall yield the seven sheaves of wheat

Now the goat this night has risen from the dead

Let the children bless each room about the house

Where those ready for slumber kneel and prayers are said

For every creature large or small from ox to mouse

The kutya with such care has been prepared

The wood upon the stove is burning fierce and bright

Berries nuts butter fruit and honey shall be shared

A new year begins so sing to greet the light

There’s a didukh proudly standing near the table

Heads of oat wheat and rye together have been bound

A ribboned grandfather preserved by fable

Sleeps until Mara dances and seeds leap from the ground

Time now to move on my lads and lassies fair

Twixt dusk and dawn every home must be blessed

The seeds of sunflower shall subdue the bear

For peace and prosperity make this kolyada request

Copyright: David Hopcroft December 2022

didukh is the grandfather sheaf, kolyada is the winter solstice, kutya is a food prepared for the solstice, Mara a pre-Christian goddess of spring


У цей вечір у цьому селі збираються
Розповідь про минуле, яке відроджується
уважно слухай казку, яку я зіплету
Де, можливо, з'явився король-сонце
Магія в цей особливий переддень сходить на площу
Старший із старших дефілює у вишитому плащі
Там під вежами костелів зібралися старі й малі
Старі готові, а молоді привели козу

Сонце розкрило ледаче око

Тепер сон зимовий з кожним днем ​​слабшає Солодка музика в повітрі сигналізує про наближення веселощів Нехай вечір починається і лізе на сани Запаліть свої свічки і нехай ваші ліхтарі піднімуться високо Стукайте в кожні двері, і нехай домочадці почують ваш голос Вітальний вірш, написаний ретельно, викликає вітальний крик Попросіть у господаря дозволу заспівати колядку на свій вибір

Заспівай гарно для домочадців, потім приготуй танець Дозвольте солодким ноткам, щоб відзначити цей переддень, лунає у вашому горлі Зробіть дорогу тому, хто бажає просунутися А поки настав час виводити козу Нехай прочитають благословення всі, хто знає Присутні знають, що коза повинна тупотіти ногами Куди коза піде, там і пшениця виросте За кожну марку дадуть сім снопів пшениці

Тепер козел цієї ночі воскрес із мертвих Нехай діти благословлять кожну кімнату в будинку Де ті, хто готовий спати, стають на коліна і читають молитви За кожну істоту, велику чи малу, від вола до миші З такою дбайливістю готувалася кутя Дрова на печі горять люто й яскраво Ягоди, горіхи, вершкове масло, фрукти та мед слід розділити Новий рік починається, тож співайте, щоб світло привітати

Біля столу гордо стоїть дідух Головки вівса, пшениці та жита були зв’язані разом Стрічений дід, збережений байкою Спить, поки Мара не затанцює і насіння не вискочить із землі Тепер час рухатися далі, мої хлопці та дівчата У вечірні сутінки і світанок кожен дім повинен бути благословенним Насіння соняшнику підкорить ведмедя Для миру і процвітання зверни цю коляду

Авторське право: Девід Хопкрофт, грудень 2022

р дідух – дідух сніп, коляда – зимове сонцестояння, кутя – їжа, яку готують на сонцестояння, Мара – дохристиянська богиня весни.


19 The table at the window

19. The table by the window

The chairs were blue and the table polished pine

I always imagined that would be where we would dine

A Greek restaurant for our very first date

I would be very early and you would be slightly late

Those times have passed our love withered and died

I felt very awkward whilst you sat down and cried

We promised each other we would stay in touch

Stupidly I let your letters become a crutch

Now a lady sits alone at the table staring at the street

I am walking along the side walk where we would meet

She looks a lot like you with flowing auburn hair

I must seem a little rude as I stand outside and stare

There is something that seems familiar a memory that stirs

You turn and look out at me with a smile that is hers

That flash of memory tells me I shall no longer reminisce

I rush inside to greet you at the table we embrace and kiss

Copyright: David Hopcroft December 2022

Leave a comment

The Warm Room

17. The Warm Room

Waiting and watching the clock as minutes tick by

Jack Frost’s fingers inside the window tell a tale

A child huddled in a blanket on the sofa begins to cry

Mother shivers in her overcoat looking white and pale

The grim reaper waits outside sensing one will die

Black mould upon the walls spells out a deathly trail

A home where neighbourly love is in short supply

A home where they are imprisoned in an ice cold jail

A knock upon the door but is the knock too late

A smiling face bids hello with an invitation to a room

Where the blazing Yuletide fire lies in wait

There is food upon a table it’s three days since they ate

Warm clothing handed out to help them through the night

Then comes an invitation to a meal on Christmas Day

When Christmas has passed do not forget their plight

One day of celebration will not make poverty go away

Copyright: David Hopcroft December 2022